Та Господь не захотів вигубити дім Давида через завіт, який склав з Давидом, і через те, що сказав йому, що дасть йому і його синам світильник на всі дні.
І пішов Йорам з володарями, а з ним — уся кіннота. І сталося, що він піднявся вночі й побив Едома, і начальників колісниць, які оточили його, а народ втік до своїх поселень.
І до нього надійшов лист від пророка Іллі, який говорив: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида! Тому що ти не пішов дорогою Йосафата, твого батька, і дорогами Аси, царя Юди,
а ти пішов дорогами царів Ізраїля і привів до розпусти Юду і тих, хто живе в Єрусалимі, як і чинив розпусту дім Ахава, і ти повбивав своїх братів, синів твого батька, які кращі за тебе,
І вони виступили проти Юди, здолали і забрали весь посуд, який знайшли в домі царя, і його синів та його дочок, і не залишилось у нього сина, але тільки Охозія, найменший з його синів.
І було з дня на день, і коли пройшов певний період часу — два роки, то його утроба вийшла з хворобою, і він помер у страшній хворобі. І народ не зробив йому такого похорону, як похорон його батьків.
Був він тридцятидволітнім, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі. І не пішов у славі, і був похований у місті Давида, та не в гробницях царів.