Потім я призначив керувати Єрусалимом свого брата Хананії і наглядачем за укріпленнями Хананію, бо був той чоловік дуже правдивий і Бога боявся, як ніхто інший.
Я сказав їм: «Не відчиняйте брам Єрусалима, аж доки сонце гаряче. Поки вартові стоять на сторожі, брами мають бути зачинені на засуви. Призначте варту з місцевих жителів, поставте їх на сторожі: одних на постах охорони, інших — навпроти їхніх осель».
Отож поклав Бог мені на серце зробити таке: зібрати вельмож і посадових осіб, а разом з ними й простий люд і зробити перепис населення за родами. Я знайшов книгу перепису тих, хто повернувся в перших лавах з полону. Там було записано таке:
Ось перелік родин у провінціях, які повернулися з полону, куди їх забрав Навуходоносор, цар вавилонський. Вони повернулися до Єрусалима та Юдеї, кожен у своє рідне місто.
Вони прийшли з Зерувавелом, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нагамані, Мордекаєм, Вілшаном, Місперетом, Віґваєм, Негумом та Бааною. Ось кількість людей Ізраїлю:
Дехто з вождів колін дали кошти на будівництво: намісник дав до скарбниці понад тисячу драхм золота, п’ятдесят кропильниць та п’ятсот тридцять пар одягу для священиків.
Священики, левити, охоронці брам, співці та деякі інші люди, служники храму і весь Ізраїль оселилися в своїх містах. Коли настав сьомий місяць, люди Ізраїлю оселилися в своїх містах.