Отож священик Езра приніс Закон. Серед тих, хто зібрався, були чоловіки й жінки, і всі, хто здатний був розуміти те, що чули. І було то в перший день сьомого місяця.
Езра читав Закон на майдані біля Водної брами від світанку до полудня перед зібранням чоловіків та жінок, які могли те зрозуміти. Всі дуже уважно слухали книгу Закону.
Учитель Езра стояв на дерев’яному узвишші, виготовленому з цієї нагоди. По праву руку від нього стояли Маттитія, Шема, Аная, Урія, Гилкія та Маасея, а по ліву руку — Педая, Мишаел, Малкія, Гашум, Гашваддана, Захарія і Мешуллам.
Отож Неемія, який був намісником, та священик і учитель Езра і левити, що розтлумачували, звернулися до людей: «Цей день є святим для Господа, вашого Бога. Не будьте в печалі, не плачте», — бо усі плакали, коли чули слова Закону.
Він сказав їм: «Ідіть насолоджуйтеся щедрою їжею й солодко пийте і віддайте частку тим, у кого не наготовлено, бо цей день є святим для вашого Господа. Не сумуйте, бо радість Господня — то ваша сила».
Вони знайшли запис у Законі, що Господь наказав людям Ізраїлю через Мойсея, що мають вони жити в тимчасових схованках під час святкування сьомого місяця
і що мають оголосити й поширити серед усіх їхніх міст і в Єрусалимі такі слова: «Виходьте в гори і зносьте гілки оливи, дикої оливи, мирту, пальми та інших листяних дерев, щоб зробити тимчасові схованки, як написано в Законі».
Отож люди пішли й понаносили гілля, і поробили для себе тимчасові схованки на кожному даху та на своїх подвір’ях, а також на подвір’ї храму Божого і на майдані біля Водної брами та Ефраїмової брами.
Усі, хто повернувся з заслання, зробили собі тимчасові схованки й жили в них. Доти вони не святкували так від часів Ісуса Навина. І радість їхня була величезна!
Езра читав з книги Закону Божого щодня — від першого дня свята до останнього. Протягом семи днів вони святкували, а на восьмий відбулося особливе зібрання, як і написано в Законі.