Вони стояли на призначених для них місцях і читали книгу Закону свого Бога чверть дня. Чверть дня вони сповідували гріхи й поклонялися Господу своєму Богу.
І левити Ісус, Кадміел, Вані, Гашавнея, Шеревія, Годія, Шеванія і Петагія сказали: «Вставайте й благословіть Господа Бога вашого! Бог вічно жив, І житиме Він вічно! Благословенний іменем Твоїм, піднесений понад хвали й благословення!
Ти наш Господь, Ти лиш один. Ти небеса створив, найвищі небеса й зірки, і землю, і усе, що є на ній, моря і все, що в них. У все це Ти вдихнув життя, тож Ангели Небесні поклоняються Тобі.
Переконався Ти, що він був відданий Тобі. Тому й уклав Ти з ним Угоду: віддати землі ханаанські, хиттійські, аморійські, перизійські, євуситські, ґірґішійські його нащадкам. І Свого слова не порушив, даного Арааму, бо справедливий Ти.
Ти показав знамення й дива проти фараона і проти слуг його і всіх людей його землі, бо знав, як наших предків гнобили вони нахабно, й тим досьогодні Ти Своє ім’я увічнив.
Вони відмовились послухатися, забули чудеса, що Ти творив поміж них. Уперті, вони вибрали вождя, щоб повернутись в рабство до Єгипту. Ти ж Бог, Який простить готовий, Ти дбайливий, на гнів не скорий, сповнений любові. Отож Ти й не полишив їх,
Сини прийшли і землю ту посіли, Ти ж підкорив для них всіх мешканців Ханаанської землі. У руки їм віддав Ти ханаанців з царями й жителями їхньої землі, щоби вони чинили з ними що хотіли.
Вони забрали всі укріплені міста й родючі землі, помешкання з добром, вже вириті криниці і виноградники, й оливкові гаї, й сади занедбані фруктові. Отож поїли, вдовольнилися і розжиріли, і насолоджувались милістю Твоєю.
Та, непокірні, знов повстали проти Тебе, відкинули вчення Твоє, пророків повбивали, які попереджали їх, щоб повернулися до Тебе. Отож вони образили Тебе так сильно.
Ти їх віддав у руки їхніх ворогів, які їх гнобили, і в час лихий у Тебе вони благали допомоги. Ти їх почув з небес, і з милості великої Своєї послав рятівників, що їх спасли від ворогів.
Та відпочивши, за лихе взялися знову. Ти їх штовхнув у руки ворогів, які їх гнобили страшенно, але як знов звернулися вони до Тебе, Ти їх почув з небес і спас — безмежна Твоя милість.
Ти їх попереджав, щоб повернулись до вчення Твого, та, вперті, не послухалися Твоїх наказів. Вони проти Твоїх законів все грішили, проти тих законів, які дають життя людині, що живе за ними, такі ж бо стали вперті, твердолобі й неслухняні.
Ти — Боже наш, Великий Боже, могутній і страшний. Ти завжди Своїй Угоді вірний, в любові постійний Ти. Не вважай малими наші труднощі, які спіткали нас: царів, вельмож, священиків, пророків, предків і увесь народ Твій від часу ассирійських ще царів і по сьогодні.
І навіть у царстві своєму, яке Ти їм дав, втішаючись з добра, що Ти послав, на просторі плодючої землі, що дарував Ти їм, вони не служили Тобі, не звертали з лихого шляху.
Її великі врожаї царям належать, яких над нами Ти настановив за наші всі гріхи. Під їхньою рукою ми й худоба наша, і правлять нами, як їм заманеться, а ми — в страшній біді.