Як почув Мордекай, що сталося, то розідрав одяг свій на шматки, вбрався у волосяницю й посипав голову попелом. Потім вийшов він у центр міста й плакав і побивався голосно та гірко.
Коли прислужниці та євнухи Естер прийшли до неї і розповіли про те, що сталося, цариця вельми засмутилася. І послала вона вбрання, щоб перевдягнути Мордекая, бо хотіла, щоб зняв він ту волосяницю. Однак він того вбрання не прийняв.
Потім Естер покликала Гатака, одного з царських євнухів, який був її слугою. Вона дала йому розпорядження щодо Мордекая дізнатися, що відбувається і чому.
Мордекай дав Гатаку копію указу, проголошеного в Сузі про знищення євреїв, щоб той дав почитати Естер, і попросив його все їй розповісти. І сказав, щоб він змусив Естер піти до царя й молити його про ласку до її народу.
«Усі підлеглі царя і люди по всіх провінціях знають, що будь-кого: чоловіка чи жінку — хто ввійде до царя без його запрошення у внутрішнє подвір’я, буде покарано на смерть. Тільки якщо цар простягне до незапрошеного своє золоте берло, той залишиться в живих. А мене цар не запрошував уже тридцять днів».
Але якщо ти промовчиш зараз, то спасіння євреям прийде, однак якимось іншим шляхом. Але ти і рідня твого батька загинуть. І хто знає, може те становище, яке ти зараз посідаєш в царстві, надано тобі було саме заради цієї години?»
«Іди збери всіх євреїв, яких тільки можна знайти в Сузі, і постіться за мене. Не їжте й не пийте три дні й три ночі. Я і служниці мої теж будемо поститися. А потім, як я піду до царя всупереч закону, то, якщо мені судилося загинути, я загину».