А на третій день вбралася Естер у свій царський одяг й вийшла у внутрішнє подвір’я перед палацом. Цар саме сидів на троні в царському палаці, навпроти вхідних дверей до будівлі.
І як побачив цар царицю Естер, яка стояла в дверях, вона йому приглянулася, то простяг цар до неї золоте берло. Естер підійшла ближче й торкнулася того берла з іншого кінця.
Якщо є на те царська ласка і якщо цар хотів би вдовольнити те, про що я прошу, то нехай цар і Гаман прийдуть на бенкет, який я влаштую завтра, а я все зроблю за царським словом».
Гаман того дня вийшов із царського палацу щасливий і вдоволений. Але як побачив Гаман Мордекая біля царської брами, і той не підвівся навіть, щоб шану йому виказати й не тремтів перед ним, то розлютився Гаман на Мордекая страшенно.
І розповів Гаман про своє багатство, про величезну кількість підлеглих і про те, як звеличив його цар і як підніс його над усією знаттю й слугами царевими.
І Гаман вів далі: «А також цариця Естер не запросила нікого, крім мене, на бенкет, який вона влаштувала на честь царя. І на завтра я теж із царем запрошений.
І дружина його Зереш і всі його друзі сказали: «Хай збудують шибеницю заввишки в п’ятдесят ліктів. А зранку скажи цареві: „Нехай Мордекая на ній повісять”. І йди собі з радістю на бенкет із царем». Та порада сподобалась Гаману і наказав він поставити шибеницю.