|
| 1 |
|
| Тоді озвався Еліфаз із Темана: |
|
| 2 |
|
| «Чи має користь Бог із чоловіка? Чи може мудрий у нагоді Йому бути. |
|
| 3 |
|
| Чи втішить Бога, як очистиш ти свій шлях? Чи шлях твій бездоганний вигідний Йому? |
|
| 4 |
|
| Хіба через побожність і боязкість повчає Він тебе і йде судитися з тобою? |
|
| 5 |
|
| Чи не занадто ти гріхів набрався? Немає ні кінця, ні краю беззаконню. |
|
| 6 |
|
| Ти ні за що з братів своїх зідрав заставу і бідняків до нитки обібрав. |
|
| 7 |
|
| Ти спраглому не подаси води напитись, а у голодного із рота видереш шматок. |
|
| 8 |
|
| Хто має силу, той землею володіє, живе на ній вельможний чоловік. |
|
| 9 |
|
| Ти проганяєш удовиць, не даючи нічого, безбатченки-сирітки через це страждають. |
|
| 10 |
|
| Тому й наставили кругом на тебе сіті, тому і страх тебе зненацька обіймає. |
|
| 11 |
|
| Тому і темінню стає для тебе світло, тому і з ніг зіб’є тебе раптово повінь. |
|
| 12 |
|
| Хіба не вище всіх Господь на небесах? Хіба величні зорі він не зверху споглядає? |
|
| 13 |
|
| А ти говориш: „Що там знає Бог, чи може Він судити через темну хмару? |
|
| 14 |
|
| Він схований за хмарами густими, і нас Він не побачить на землі, як Небесами походжає”. |
|
| 15 |
|
| Чи будеш ти триматися стезі, якою твої предки йшли, яку безбожники для себе протоптали? |
|
| 16 |
|
| До часу їх не стало, їх знесло, як ту оселю повінню змиває. |
|
| 17 |
|
| Вони звертаються до Бога: „Дай нам спокій!” „Що Всемогутній зробить нам?” — вони говорять. |
|
| 18 |
|
| Хоча це Він добро у їхній дім приніс, але триматимуся я від них подалі. |
|
| 19 |
|
| Радіють праведні, коли зачують про біду злостивих, невинні потішаються над злими: |
|
| 20 |
|
| „Хіба не згинули у вогні всі ті, хто нам наперекір ішов?” Й багатство їхнє у вогні палає. |
|
| 21 |
|
| Корися і живи у згоді з Богом, тоді лиш доброта зійде на тебе. |
|
| 22 |
|
| Із Божих уст приймай поради слушні, і серцем дослухайся і сприймай їх. |
|
| 23 |
|
| Якщо повернешся до Всемогутнього, відродишся. Подалі викинь злість. |
|
| 24 |
|
| Якщо на золото ти глянеш, як на порох, якщо офірське золото ти викинеш у ріку, |
|
| 25 |
|
| якщо лиш Всемогутній буде золотом твоїм і найдорожчим твоїм сріблом, |
|
| 26 |
|
| тоді у Всемогутньому ти радість відшукаєш, тоді повернешся лицем до Бога. |
|
| 27 |
|
| Помолишся йому, і Він тебе почує, обітницю, що Богу дав, ти сповниш. |
|
| 28 |
|
| Ти приймеш рішення, і здійсниться твій задум, тебе чекає світлий шлях. |
|
| 29 |
|
| Коли у інших трапиться біда, порадиш ти піднять лице до Бога, і Він спасе смиренних. |
|
| 30 |
|
| Він навіть винного звільнить, своєю чистотою ти спасеш і грішних». |
|
|
|
|