|
| 1 |
|
| І через це тремтить серце моє і зсунулося з місця свого. |
|
| 2 |
|
| Слухайте, слухайте голос Його, і грім, що виходить з уст Його. |
|
| 3 |
|
| Під усім небом гуркіт його, і сяяння його аж до краю землі. |
|
| 4 |
|
| За ним гримить голос; гримить Він голосом величчя Свого і не зупиняє Його, коли голос Його почутий. |
|
| 5 |
|
| Дивовижно гримить Бог голосом Своїм, чинить діяння великі, для нас незбагненні. |
|
| 6 |
|
| Бо снігові Він каже: Будь на землі; так само дрібний дощ і великий дощ під Його владою. |
|
| 7 |
|
| Він ставить печать на руку кожної людини, щоб всі люди знали справу Його. |
|
| 8 |
|
| Тоді звір утікає в сховища і залишається в своїх лігвищах. |
|
| 9 |
|
| З півдня приходить буря, а від півночі холоднеча. |
|
| 10 |
|
| Від подуву Божого утворюється лід, і поверхня води тужавіє. |
|
| 11 |
|
| Він також виповнює вологою хмари, і хмарини розсівають світло Його. |
|
| 12 |
|
| І вони рухаються за намірами Його, аби виконати те, що Він накаже їм на овиді обжитої землі. |
|
| 13 |
|
| Він наказує їм рухатися або ж для покари, або з добрим заміром чи для милости. |
|
| 14 |
|
| Зважай на це, Йове; стій і осягай чудові діяння Божі. |
|
| 15 |
|
| Чи відаєш, як Бог володіє ними і наказує світлові сяяти із хмарини Своєї? |
|
| 16 |
|
| Чи розумієш рівновагу хмарин, дивовижне діяння Найдосконалішого в знаннях? |
|
| 17 |
|
| Чому нагрівається твоя одежа, коли Він заспокоює землю з півдня? |
|
| 18 |
|
| Чи ти з Ним розпросторив небеса, тверді, мов лите дзеркало? |
|
| 19 |
|
| Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти. |
|
| 20 |
|
| Чи буде повідано Йому, що я кажу? Чи сказав хтось, що мовлене доповідається Йому? |
|
| 21 |
|
| Зараз не видно яскравого світла у хмарах; але прилине вітер і розжене їх. |
|
| 22 |
|
| Ясна погода приходить з півночі, і довкола Бога страшна велич. |
|
| 23 |
|
| Всемогутній! Ми не можемо осягнути Його розумом. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не пригнічує. |
|
| 24 |
|
| А тому нехай у шанобі схиляються перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем! |
|
|
|
|