|
| 1 |
|
| І сказав Господь Йову: |
|
| 2 |
|
| «Чи буде Всемогутнього повчати той, хто сперечався з Ним? Хай відповість, хто Бога поправляв». |
|
| 3 |
|
| Йов відповів Господу: |
|
| 4 |
|
| «Звичайно, я лише людина, що міг би я у відповідь сказати? Я затулив долонею вуста. |
|
| 5 |
|
| Я якось говорив, і більше вже не буду. Я двічі говорив, нічого не додам». |
|
| 6 |
|
| Тоді Господь із бурі відповів: |
|
| 7 |
|
| «Підпережись, як воїн, тоді тебе спитаю Я, а ти мені поясниш. |
|
| 8 |
|
| Чи справді рішення Моє ти скасувати хочеш? Мене засуджуєш, щоб ствердитися в правоті? |
|
| 9 |
|
| Чи, може, силу маєш Божу, чи голос твій гримить, як Мій? |
|
| 10 |
|
| Тоді придай собі величність і повагу, честь і красу на себе одягни. |
|
| 11 |
|
| Звільни свій буйний гнів, скарай нахабу, поглянь на гордого, звели йому скоритись. |
|
| 12 |
|
| Звели йому скоритися, скарай нахабу, лихих людців здолай на місці. |
|
| 13 |
|
| У порох всіх разом їх поховай, обличчя обгорнувши, у могилу. |
|
| 14 |
|
| Тоді і Я тобі хвалу воздам, бо врятуватись можеш власною рукою. |
|
| 15 |
|
| Поглянь на бегемота, Я його створив, як і тебе. Він їсть траву, мов бик. |
|
| 16 |
|
| Поглянь, яке він має дуже тіло, як грають сильні м’язи черева його. |
|
| 17 |
|
| Він хвіст напружує, і той, мов стовбур кедра. На стегнах жили міцно ув’язались. |
|
| 18 |
|
| Кістки його, неначе труби з бронзи, а ноги, мов стовпи з заліза. |
|
| 19 |
|
| Він першим значиться серед створінь Господніх, наблизитись мечем до нього може лиш Творець. |
|
| 20 |
|
| Харчується він тим, що виростає на горах, всі дикі звірі там також забави мають. |
|
| 21 |
|
| Він спить під лотосом в тіні, ховається в болоті, де багато очерету. |
|
| 22 |
|
| Тінь лотосів його вкриває, тополі вздовж струмків сезонних над ним змикають крони. |
|
| 23 |
|
| Він не злякається, якщо помчить ріка на нього, він впевнений, коли й Йордан до рота дістає. |
|
| 24 |
|
| Хто може осліпить його і захопити? Чи може хтось гачком проткнути йому ніздрі?» |
|
|
|
|