|
| 1 |
|
| [Псалом Давида про сотворіння світу.] Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. |
|
| 2 |
|
| Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. |
|
| 3 |
|
| Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. |
|
| 4 |
|
| Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. |
|
| 5 |
|
| Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. |
|
| 6 |
|
| Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. |
|
| 7 |
|
| Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. |
|
| 8 |
|
| Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. |
|
| 9 |
|
| Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. |
|
| 10 |
|
| Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] |
|
| 11 |
|
| Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. |
|
| 12 |
|
| Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. |
|
| 13 |
|
| Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. |
|
| 14 |
|
| Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. |
|
| 15 |
|
| І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини. |
|
| 16 |
|
| Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. |
|
| 17 |
|
| Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. |
|
| 18 |
|
| Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. |
|
| 19 |
|
| Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. |
|
| 20 |
|
| Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. |
|
| 21 |
|
| Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. |
|
| 22 |
|
| Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. |
|
| 23 |
|
| Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. |
|
| 24 |
|
| Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. |
|
| 25 |
|
| Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. |
|
| 26 |
|
| Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. |
|
| 27 |
|
| Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. |
|
| 28 |
|
| Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом. |
|
| 29 |
|
| Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться. |
|
| 30 |
|
| Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. |
|
| 31 |
|
| Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. |
|
| 32 |
|
| Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. |
|
| 33 |
|
| Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. |
|
| 34 |
|
| Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. |
|
| 35 |
|
| Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя! Слава… |
|
|
|
|