|
| 1 |
|
| Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! |
|
| 2 |
|
| хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога, |
|
| 3 |
|
| і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря! |
|
| 4 |
|
| Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили, |
|
| 5 |
|
| голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала... |
|
| 6 |
|
| і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
|
| 7 |
|
| і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли. |
|
| 8 |
|
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, |
|
| 9 |
|
| бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром! |
|
| 10 |
|
| Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза, |
|
| 11 |
|
| бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього. |
|
| 12 |
|
| Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг, |
|
| 13 |
|
| і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
|
| 14 |
|
| і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив. |
|
| 15 |
|
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, |
|
| 16 |
|
| бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав! |
|
| 17 |
|
| Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. |
|
| 18 |
|
| Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти, |
|
| 19 |
|
| і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, |
|
| 20 |
|
| Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби! |
|
| 21 |
|
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським, |
|
| 22 |
|
| і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його! |
|
| 23 |
|
| Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, |
|
| 24 |
|
| вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині! |
|
| 25 |
|
| Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його, |
|
| 26 |
|
| до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється! |
|
| 27 |
|
| Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться! |
|
| 28 |
|
| Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
|
| 29 |
|
| Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі, |
|
| 30 |
|
| і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані. |
|
| 31 |
|
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським! |
|
| 32 |
|
| Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших! |
|
| 33 |
|
| Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл, |
|
| 34 |
|
| плодючу землю на солончак через злобу мешканців її. |
|
| 35 |
|
| Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело, |
|
| 36 |
|
| і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання, |
|
| 37 |
|
| і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю! |
|
| 38 |
|
| і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю! |
|
| 39 |
|
| Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку. |
|
| 40 |
|
| Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині, |
|
| 41 |
|
| а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару. |
|
| 42 |
|
| Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я. |
|
| 43 |
|
| Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє! |
|
|
|
|