|
| 1 |
|
| Алилуя. Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом. |
|
| 2 |
|
| Блаженні ті, які зберігають Його свідчення, — усім серцем вони шукатимуть Його. |
|
| 3 |
|
| Адже вони не чинять беззаконня, — вони пішли Його дорогами. |
|
| 4 |
|
| Ти заповів ретельно дотримуватися Твоїх заповідей. |
|
| 5 |
|
| О, якби мої шляхи були спрямовані на те, щоби дотримуватися Твоїх настанов, |
|
| 6 |
|
| тоді мені не соромно буде дивитися на всі заповіді Твої. |
|
| 7 |
|
| Буду прославляти Тебе, Господи, чистим серцем, коли навчуся Твоїх справедливих присудів. |
|
| 8 |
|
| Я буду дотримуватися Твоїх настанов — лише зовсім не покинь мене! |
|
| 9 |
|
| Як молодому зберегти чистим свій шлях? — Лише дотриманням Твоїх слів! |
|
| 10 |
|
| Усім своїм серцем шукав я Тебе: не дай ухилитися від Твоїх заповідей. |
|
| 11 |
|
| Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе. |
|
| 12 |
|
| Благословенний Ти, Господи, навчи мене Твоїх настанов. |
|
| 13 |
|
| Своїми устами я звіщав усі присуди Твоїх уст. |
|
| 14 |
|
| Дорогою Твоїх свідчень я зрадів, наче всім багатством. |
|
| 15 |
|
| Я вникатиму у Твої заповіді й досліджуватиму Твої дороги. |
|
| 16 |
|
| Я буду повчатися Твоїми настановами, не забуду Твоїх слів. |
|
| 17 |
|
| Пошли нагороду Своєму рабові. Я ж буду жити й дотримуватися Твоїх слів. |
|
| 18 |
|
| Відкрий мої очі, аби я побачив Твої дивовижні речі, які у Твоєму законі. |
|
| 19 |
|
| Я — чужинець на землі; не заховай від мене Своїх заповідей. |
|
| 20 |
|
| Охоплена нетерпінням моя душа, весь час бажаючи Твоїх присудів. |
|
| 21 |
|
| Ти докорив гордим, — прокляті ті, хто ухиляється від Твоїх заповідей. |
|
| 22 |
|
| Зніми з мене ганьбу і зневагу, адже я прагнув Твоїх свідчень. |
|
| 23 |
|
| Хоч вельможі засіли й наговорювали на мене, та Твій раб досліджує Твої настанови. |
|
| 24 |
|
| Адже Твої свідчення — повчання для мене, а Твої настанови — радники мої. |
|
| 25 |
|
| Моя душа прилипла до землі: оживи мене згідно зі Своїм словом! |
|
| 26 |
|
| Я розповів про свої шляхи, і Ти мене вислухав. Навчи мене Своїх постанов. |
|
| 27 |
|
| Дай мені зрозуміти дорогу Твоїх постанов, — я буду вникати у Твої дивовижні діла. |
|
| 28 |
|
| Поникла від виснаження моя душа: зміцни мене Своїми словами! |
|
| 29 |
|
| Відверни від мене шлях неправди, — помилуй мене за законом Твоїм. |
|
| 30 |
|
| Я обрав собі дорогу правди, я не забув Твоїх присудів. |
|
| 31 |
|
| Я пристав до Твоїх свідчень; Господи, не осором мене. |
|
| 32 |
|
| Я побіг шляхом Твоїх заповідей, оскільки Ти зробив моє серце широким. |
|
| 33 |
|
| Законом вкажи мені, Господи, дорогу Своїх настанов, — буду шукати її постійно. |
|
| 34 |
|
| Пошли мені розум, і буду досліджувати Твій закон, — я зберігатиму його всім своїм серцем. |
|
| 35 |
|
| Провадь мене стежкою Своїх заповідей, бо дуже вона мені до вподоби. |
|
| 36 |
|
| Прихили серце моє до Твоїх свідчень, а не до користолюбства. |
|
| 37 |
|
| Відверни мої очі, щоб не бачили марноти; оживи мене на Своєму шляху. |
|
| 38 |
|
| Міцно постав Своє слово Своєму рабові, щоб мав Твій страх. |
|
| 39 |
|
| Забери від мене зневагу, якої я побоююся, адже Твої присуди — добрі. |
|
| 40 |
|
| Ось, я забажав Твоїх заповідей. У Своїй правді оживи мене. |
|
| 41 |
|
| І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, Твоє спасіння — за Твоїм словом. |
|
| 42 |
|
| І я дам відповідь тим, хто мене зневажає, бо я покладаю надію на Твої слова. |
|
| 43 |
|
| І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, бо я надію покладаю на Твої присуди. |
|
| 44 |
|
| Тож назавжди збережу Твій закон — навіки, навіки-віків! |
|
| 45 |
|
| Я ходив по просторах, бо шукав Твоїх заповідей. |
|
| 46 |
|
| Говорив я про Твої свідчення перед царями і не соромився. |
|
| 47 |
|
| І вглиблювався я у Твої заповіді, які я дуже полюбив. |
|
| 48 |
|
| І я підіймав свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив, — я вникав у Твої настанови. |
|
| 49 |
|
| Згадай Своє слово до Твого раба, — ним подав Ти мені надію. |
|
| 50 |
|
| Це мене потішило в моєму приниженні, — Твоє слово мене оживило. |
|
| 51 |
|
| Горді чинили переступи без міри, та я не відхилився від Твого закону. |
|
| 52 |
|
| Я згадав Твої одвічні присуди, Господи, і втішився. |
|
| 53 |
|
| Відчай охопив мене через грішників, які залишили Твій закон. |
|
| 54 |
|
| Твої настанови були для мене, немов пісня на місці мого поселення. |
|
| 55 |
|
| Я і вночі згадував Твоє Ім’я, Господи, я дотримувався Твого закону. |
|
| 56 |
|
| Це сталося зі мною, бо я шукав Твоїх настанов. |
|
| 57 |
|
| Ти — моя частка, Господи! Я сказав, що буду дотримуватися Твого закону. |
|
| 58 |
|
| Від усього свого серця я молився перед Твоїм обличчям: Помилуй мене згідно зі Своїм словом! |
|
| 59 |
|
| Я роздумував над Твоїми шляхами, я спрямовував свою ходу до Твоїх свідчень. |
|
| 60 |
|
| Я підготувався і не побоявся дотримуватися Твоїх заповідей. |
|
| 61 |
|
| Мене опутали сіті грішників, та я не забув Твого закону. |
|
| 62 |
|
| Опівночі я підіймався, щоби прославляти Тебе за присуди Твоєї праведності. |
|
| 63 |
|
| Я — співучасник усіх тих, які бояться Тебе і дотримуються Твоїх заповідей. |
|
| 64 |
|
| Господи, земля повна Твоєї милості. Навчи мене Своїх настанов. |
|
| 65 |
|
| Ти, Господи, за Своїм словом зробив добро Своєму рабові. |
|
| 66 |
|
| Навчи мене доброти, розуму і знання, бо я повірив Твоїм заповідям. |
|
| 67 |
|
| Поки ще я не був упокорений, я чинив переступи; тому я дотримуюся Твого слова. |
|
| 68 |
|
| Ти добрий, Господи, тож у Своїй доброті навчи мене Своїх постанов. |
|
| 69 |
|
| Проти мене поширилася неправда гордих, та я всім своїм серцем вникатиму у Твої заповіді. |
|
| 70 |
|
| Їхні серця затверділи, неначе сир із молока, а я повчався у Твоєму законі. |
|
| 71 |
|
| Добре мені, що Ти мене впокорив, щоб я навчався Твоїх настанов. |
|
| 72 |
|
| Добрий для мене закон Твоїх уст — кращий за безліч золота й срібла. |
|
| 73 |
|
| Твої руки мене створили й мене зробили. Дай мені розуміння, і я навчуся Твоїх заповідей. |
|
| 74 |
|
| Ті, які Тебе бояться, побачать мене і зрадіють, бо я надію покладаю на Твої слова. |
|
| 75 |
|
| Зрозумів я, Господи, що Твої присуди правильні, і що Ти покарав мене справедливо. |
|
| 76 |
|
| Нехай буде Твоя милість втіхою мені — згідно з Твоїм словом до Твого раба. |
|
| 77 |
|
| Хай зійдуть на мене Твої щедроти, і я буду жити, бо Твій закон — повчання для мене. |
|
| 78 |
|
| Нехай сором покриє гордих, бо несправедливо, беззаконно повелися зі мною. Я ж вникатиму у Твої заповіді. |
|
| 79 |
|
| Хай пригорнуться до мене ті, які Тебе бояться і пізнали Твої свідоцтва. |
|
| 80 |
|
| Нехай серце моє буде бездоганним у Твоїх настановах, щоб я не був засоромлений. |
|
| 81 |
|
| Умліває моя душа за Твоїм спасінням, я покладаю надію на Твоє слово. |
|
| 82 |
|
| Мій зір притупився задля Твого слова, запитуючи: Коли мене втішиш? |
|
| 83 |
|
| Хоч я став, як той бурдюк на морозі, та настанов Твоїх я не забув. |
|
| 84 |
|
| Скільки літ Твоєму рабові? Коли для мене вчиниш суд над тими, хто мене переслідує? |
|
| 85 |
|
| Мені беззаконні розповідали байки, — те, що не згідне з Твоїм законом, Господи. |
|
| 86 |
|
| Усі Твої заповіді — правда, а мене переслідували несправедливо. Допоможи мені! |
|
| 87 |
|
| Ще трохи — і вони мене звели би із землі, та я не залишив Твоїх заповідей. |
|
| 88 |
|
| Милістю Своєю оживи мене — і я зберігатиму свідчення Твоїх уст. |
|
| 89 |
|
| Господи, Твоє слово навіки залишається незмінним на небі. |
|
| 90 |
|
| З роду в рід Твоя правда. Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно. |
|
| 91 |
|
| За Твоєю постановою існує день, адже все служить Тобі. |
|
| 92 |
|
| Якщо би Твій закон не був для мене правилом, я загинув би у своєму приниженні. |
|
| 93 |
|
| Повік не забуду Твоїх настанов, бо ними Ти мене оживив, Господи. |
|
| 94 |
|
| Я — Твій, спаси мене, бо я дошукувався Твоїх настанов. |
|
| 95 |
|
| Мене підстерігали грішники, аби мене вбити, а я вглиблювався у Твої свідчення. |
|
| 96 |
|
| Я бачив межу всілякої досконалості, — Твоя ж заповідь надзвичайно широка. |
|
| 97 |
|
| Як я полюбив Твій закон, Господи! Весь день він навчає мене. |
|
| 98 |
|
| Своєю заповіддю Ти зробив мене мудрішим за моїх ворогів; тож вона навіки моя! |
|
| 99 |
|
| Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, тому що Твої свідчення є для мене повчанням. |
|
| 100 |
|
| Я поглибив знання — більше, ніж старці, бо дошукувався Твоїх заповідей. |
|
| 101 |
|
| Я утримав свої ноги від усякого поганого шляху, щоби дотримуватися Твоїх слів. |
|
| 102 |
|
| Я не ухилився від Твоїх присудів, бо Ти мені дав закон. |
|
| 103 |
|
| Які солодкі Твої слова для мого горла, — вони для моїх уст солодші за мед, за вощину з медом! |
|
| 104 |
|
| Я отримав розуміння через Твої заповіді, тому я зненавидів усяку дорогу неправди. [Адже Ти мені дав закон]. |
|
| 105 |
|
| Твоє слово — світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок. |
|
| 106 |
|
| Я поклявся і постановив дотримуватися присудів Твоєї справедливості. |
|
| 107 |
|
| Я сильно пригнічений. Господи, оживи мене згідно зі Своїм словом! |
|
| 108 |
|
| Господи, зволь прийняти добровільні жертви моїх уст і навчи мене Своїх присудів. |
|
| 109 |
|
| Моя душа постійно в [Твоїх] руках, тож я не забув Твого закону. |
|
| 110 |
|
| Грішники розставили на мене сіть, та я не ухилився від Твоїх заповідей. |
|
| 111 |
|
| Я успадкував Твої свідчення навіки, адже вони — радість мого серця. |
|
| 112 |
|
| Я спонукав своє серце повік виконувати Твої настанови — задля нагороди. |
|
| 113 |
|
| Я зненавидів беззаконних, а Твій закон полюбив. |
|
| 114 |
|
| Ти — мій помічник і мій заступник. Я покладаю надію на Твоє слово. |
|
| 115 |
|
| Відійдіть від мене ви, які чините лукаве: я буду досліджувати заповіді свого Бога! |
|
| 116 |
|
| Підтримай мене згідно зі Своїм словом, і я буду жити; не осором мене в моєму очікуванні. |
|
| 117 |
|
| Допоможи мені — і врятуюся; я буду постійно навчатися Твоїх настанов. |
|
| 118 |
|
| Ти погордував усіма, які відступили від Твоїх настанов, бо їхні задуми лукаві. |
|
| 119 |
|
| Я вважав усіх грішників землі порушниками закону. Тому я полюбив Твої свідчення назавжди. |
|
| 120 |
|
| Пройми моє тіло Своїм страхом! Адже я побоявся Твоїх присудів. |
|
| 121 |
|
| Я звершив суд і праведність. Тож не видай мене тим, які кривдять мене. |
|
| 122 |
|
| Будь запорукою Твоєму рабові на добро. Хай горді не зводять наклепів на мене. |
|
| 123 |
|
| Мої очі стомилися за Твоїм спасінням і за словом Твоєї праведності. |
|
| 124 |
|
| Учини зі Своїм рабом за Твоїм милосердям, навчи мене Своїх настанов. |
|
| 125 |
|
| Я — Твій раб. Дай мені розуміння, щоб я пізнав Твої свідчення. |
|
| 126 |
|
| Пора Господу діяти! Вони зламали Твій закон. |
|
| 127 |
|
| Тому я полюбив Твої заповіді — більше, ніж золото і топаз. |
|
| 128 |
|
| Через це я слідував за всіма Твоїми заповідями й зненавидів усяку неправедну дорогу. |
|
| 129 |
|
| Дивовижні Твої свідчення, тому вникала в них моя душа. |
|
| 130 |
|
| Ясність Твоїх слів освітить і наставить немовлят. |
|
| 131 |
|
| Я відкрив свій рот й хапав повітря, бо так забажав Твоїх заповідей! |
|
| 132 |
|
| Поглянь на мене, помилуй мене згідно з Твоїм присудом для тих, які люблять Твоє Ім’я. |
|
| 133 |
|
| Спрямуй мою ходу згідно зі Своїм словом, — хай мною не опанує ніяке беззаконня. |
|
| 134 |
|
| Визволи мене від осуду людей, і я буду дотримуватися Твоїх заповідей. |
|
| 135 |
|
| Засяй Своїм обличчям на Свого раба, — навчи мене Своїх настанов. |
|
| 136 |
|
| Потоками полилися з очей моїх сльози, бо ті не дотримувалися Твого закону. |
|
| 137 |
|
| Праведний Ти, Господи, і присуди Твої праведні. |
|
| 138 |
|
| Ти заповів праведність, — особливим чином Свої свідчення і правду. |
|
| 139 |
|
| Мене виснажила ревність за домом Твоїм, бо мої вороги забули Твої слова. |
|
| 140 |
|
| Особливо випробуване слово Твоє, тож Твій раб полюбив його. |
|
| 141 |
|
| Я — зовсім молодий, зневажений, та я не забув Твоїх настанов. |
|
| 142 |
|
| Твоя праведність — вічна праведність, і Твій закон — істина. |
|
| 143 |
|
| Мене спіткали клопіт і скрута, та Твої заповіді — повчання для мене. |
|
| 144 |
|
| Твої свідчення є вічною правдою. Пошли мені розуміння — і я буду жити. |
|
| 145 |
|
| Усім своїм серцем я заволав: Почуй мене, Господи! Я досліджуватиму Твої настанови. |
|
| 146 |
|
| Закликав я до Тебе: Спаси мене, і стоятиму на варті Твоїх свідчень. |
|
| 147 |
|
| Устав я вдосвіта і проголосив: На Твої слова я покладаю надію! |
|
| 148 |
|
| Мої очі прокидалися ще до світанку, щоб навчатися Твоїх слів. |
|
| 149 |
|
| Господи, у Своїй милості почуй мій голос і оживи мене за Своїм присудом. |
|
| 150 |
|
| Наблизилися до мене ті, які безпідставно мене переслідують, а від Твого закону вони віддалилися. |
|
| 151 |
|
| Ти ж, Господи, близько, і всі Твої заповіді — правда. |
|
| 152 |
|
| Віддавна я пізнав Твої свідчення, бо Ти їх встановив навіки. |
|
| 153 |
|
| Поглянь на моє приниження і визволи мене, адже я не забув Твого закону. |
|
| 154 |
|
| Розсуди мою справу і визволи мене, — словом Своїм оживи мене. |
|
| 155 |
|
| Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали Твоїх настанов. |
|
| 156 |
|
| Твої щедроти численні, Господи. Оживи мене згідно зі Своїми присудами. |
|
| 157 |
|
| Багато тих, які переслідують і гноблять мене, але я не відхилився від Твоїх свідчень. |
|
| 158 |
|
| Подивився я на відступників і занеміг, адже вони не дотримувалися Твого слова. |
|
| 159 |
|
| Поглянь, я ж полюбив Твої заповіді! Господи, оживи мене у Своєму милосерді! |
|
| 160 |
|
| Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки. |
|
| 161 |
|
| Вельможі даремно погналися за мною, адже моє серце побоялося Твоїх слів. |
|
| 162 |
|
| Радітиму Твоїми словами, як той, що натрапив на велику здобич. |
|
| 163 |
|
| Я зненавидів неправду, — вона стала огидною мені, а Твій закон полюбив я. |
|
| 164 |
|
| Сім разів на день я величав Тебе за Твої праведні присуди. |
|
| 165 |
|
| Великий мир у тих, які люблять Твій закон, — для них нема спокус. |
|
| 166 |
|
| Я очікував від Тебе спасіння, Господи, — я ж полюбив Твої заповіді. |
|
| 167 |
|
| Моя душа дотримувалася Твоїх свідчень, — вона надзвичайно полюбила їх. |
|
| 168 |
|
| Я зберіг Твої заповіді й Твої свідчення, і всі мої дороги — перед Тобою, Господи. |
|
| 169 |
|
| Нехай дійде до Тебе моє благання, Господи. Пошли мені розум за Твоїм словом. |
|
| 170 |
|
| Нехай моє прохання долине до Тебе. Визволи мене за Твоїм словом. |
|
| 171 |
|
| Хай мої уста заспівають пісню, коли Ти мене навчиш Своїх настанов. |
|
| 172 |
|
| Нехай мій язик проголосить Твоє слово, бо всі Твої заповіді — правда. |
|
| 173 |
|
| Нехай Твоя рука спасе мене, бо я обрав Твої заповіді. |
|
| 174 |
|
| Я покладаю надію на Твоє спасіння, Господи, і Твій закон — наука для мене. |
|
| 175 |
|
| Моя душа буде жити і хвалити Тебе, а Твої присуди мені допоможуть. |
|
| 176 |
|
| Я заблукав, як загублена вівця. Тож відшукай Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей! |
|
|
|
|