|
| 1 |
|
| Хвальний псалом Асафа. Бог добрий до Ізраїля насправді, до всіх, у кого чисте серце. |
|
| 2 |
|
| Я ж, навпаки, спіткнувся майже і майже на слизьку путь гріха ступив. |
|
| 3 |
|
| Побачивши везіння нечестивих, позаздрив я талану гордовитих. |
|
| 4 |
|
| У тих людей нічого не болить, тіла у них вгодовані й могутні. |
|
| 5 |
|
| У них немає клопотів звичайних, ніщо їм не пече, як іншим. |
|
| 6 |
|
| Немов коштовності довкола шиї їхня пиха. |
|
| 7 |
|
| Вже й очі повилазили від сала, і дурість переповнює серця. |
|
| 8 |
|
| Вони збиткуються з людей, підступні задуми снують, й замишляють завдати шкоди іншим. |
|
| 9 |
|
| Уявляють вони себе богами, й гадають, що царі вони на цій землі. |
|
| 10 |
|
| А Божі люди горнуться до них, виконують усе, що ті їм кажуть. |
|
| 11 |
|
| І кажуть: «Як те знає Бог? Чи відає про те Всевишній?» |
|
| 12 |
|
| Поглянь, які вони лихі, але багатство множать без упину. |
|
| 13 |
|
| Тоді навіщо мені серце очищати, пощо мені тримати руки в чистоті? |
|
| 14 |
|
| Чому я змушений весь час страждати, за що я страждаю щоранку? |
|
| 15 |
|
| Однак якби я виголосив ці думки, то я б напевне зрадив Твій народ. |
|
| 16 |
|
| Хоч як я намагався все збагнути, але непросто розуміння досягнути, |
|
| 17 |
|
| аж поки я у храм Твій не ввійшов, і лиш тоді почав я розуміти. |
|
| 18 |
|
| Ти їх загнав на слизьке, Ти змусив їх упасти і розбитися. |
|
| 19 |
|
| Кінець захопить їх зненацька, обсядуть біди, й пропадуть вони. |
|
| 20 |
|
| Вони мов сни, які насняться, а як прокинешся, то знехтуєш ти їх. |
|
| 21 |
|
| Я був дурний, немов той бик, коли на Тебе злився й сумував. Та серце кров’ю обливається моє, коли подумаю про долю грішників сліпих. |
|
| 22 |
|
|
|
| 23 |
|
| Я назавжди залишився з Тобою, за руку Ти мене тримаєш. |
|
| 24 |
|
| Ведеш мене в житті, порадою вітаєш, а потім і до слави приведеш. |
|
| 25 |
|
| Хто ще для мене є на небі? Хто ще мені потрібен на землі? |
|
| 26 |
|
| Можливо, заслабнуть плоть моя і дух, та Бог — то скеля мого серця, то моя доля навіки. |
|
| 27 |
|
| Хто Бога кине, той піде у забуття, Ти вигубиш усіх зрадливих. |
|
| 28 |
|
| А я лишився з Богом! Як це добре! Для мене Господь Бог — притулок, де сповіщатиму усім я про діла Твої. |
|
|
|
|