×

Українська Біблія Oleksandr Gizha 2006

Псалми 77

1
Зважай, народе мій, на закон мій, прихиліть вухо ваше до слова уст моїх.
2
Розтулю уста мої в притчі і оповім про загадки давні.
3
Що чули ми і спізнали, і батьки наші оповідали нам,
4
Не приховаємо від діток їхніх, звістимо родові прийдешньому славу Господа, і силу Його, і пречудові діяння Його, котрі Він витворив.
5
Він ухвалив настановлення в Якові і склав закона в Ізраїлі, котрого заповідав батькам нашим звіщати дітям їхнім.
6
Щоби знав прийдешній рід, діти, котрі народяться, і щоб вони свого часу вістили своїм дітям,
7
Покладати надію свою на Бога, і не забувати діянь Божих, і виконувати заповіді Його,
8
І не бути схожими на батьків їхніх, на рід упертий і бунтівливий, невлаштований серцем і невірний духом своїм Богові.
9
Сини Ефраїмові, озброєні, що стріляють з луків, обернулися назад у день битви.
10
Вони не зберегли заповіту Божого і зреклися ходити в законі Його;
11
Забули діяння Його і дива, котрі Він явив їм.
12
Він перед очима батьків їхніх витворив дива на землі єгипетській, на полі Цоанськім.
13
Розділив море, і провів їх через нього, і згромадив води стіною.
14
І вдень вів їх хмарою, а всю ніч світлом вогню.
15
Розтяв скелі у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.
16
Із скелі вивів потоки, і води потекли, мов ріки.
17
Але вони продовжували грішити перед Ним і дратувати Всевишнього в пустелі.
18
Спокушали Бога в серці своєму, вимагаючи харчів за похіттю душі своєї;
19
І говорили супроти Бога, і сказали: Чи може Бог приготувати трапезу в пустелі?
20
Ось, Він ударив по скелі і потекли води, і побігли струмки. Чи може Він дати також і хліба, чи може приготувати м’ясо народові Своєму?
21
Господь почув і спалахнув гнівом, і вогонь вихопився на Якова, і гнів упав на Ізраїля.
22
За те, що не вірили в Бога і не сподівалися на порятунок Його.
23
Він наказав хмарам згори і відчинив двері неба,
24
І обдощив на них манну для їжі, і хліб небесний дав їм.
25
Їжу ангельську їла людина; послав Він їм м’ясо до ситости.
26
Він розбудив на небі східний вітер і навіть південний силою Своєю.
27
І, мов порохом, обдощив їх м’ясом, і, мов піском морським, птахами крилатими;
28
Накидав їх серед стану їхнього, біля осель їхніх.
29
І вони їли і вельми наситилися, і бажане ними дав їм.
30
Але ще не зникла вередливість їхня, ще їжа була в устах їхніх,
31
Гнів Божий прийшов на них, понищив дебелих їхніх і вибраних чоловіків Ізраїлевих вигубив.
32
Але й по тому вони продовжували грішити і не вірили дивам Його.
33
І вчинив дні їхні марними, і літа їхні збентеженими.
34
Коли Він бив їх, вони шукали Його, і наверталися, і від досвітку щоранку зверталися до Нього.
35
І пригадували, що Бог – їхня скеля, і Бог Всевишній – Визволитель їхній.
36
І лестили Йому устами своїми, і язиком своїм казали неправду перед Ним;
37
А серце їхнє було нечистим перед Ним; і вони не були вірними заповітові Його.
38
Але Він – виповнений милосердям, співчуттям, прощав гріха, і не винищував їх; багато разів одвертав гнів Свій, і не виповнювався всією люттю Своєю.
39
Він пам’ятав, що вони тілесні, вітер, котрий відходить і не повертається.
40
Скільки разів вони дратували Його в пустелі і гнівили Його в країні пустельній.
41
Вони наверталися і знову спокушали Бога, і ображали Святого Ізраїлевого.
42
Не пам’ятали руки Його, дня, коли Він визволив їх від ворогів,
43
Коли витворив у Єгипті ознаки Свої і дива Свої на полі Цоанському.
44
І перетворив ріки їхні і потоки їхні на кров, щоб вони не змогли пити.
45
Послав на них комах, щоб жалили їх, і жаб, аби пожирали їх.
46
Земну рослинність їхню віддав гусені, а працю їхню – сарані.
47
Виноград їхній градом побив, а приморозком – їхні смоковниці.
48
Скотину їхню віддав градові, і череди їхні – блискавицям.
49
Послав на них полум’я гніву Свого, і обурення, і лють, і лихо, і нашестя злих ангелів поміж них.
50
Він вирівняв стежку гнівові Своєму, не оберігав душі їхні від смерти, і скотину їхню уразив моровицею.
51
Уразив кожного первістка в Єгипті, зародки сил у шатрах Хамових.
52
І повів Свій народ, мов овечок, і вів їх, як череду, пустелею.
53
І провадив їх у безпеці, і вони не відали страху, а ворогів їхніх накрило море.
54
І припровадив їх до краю святині Своєї, на гору оцю, котру витворила правиця Його.
55
Прогнав від лиця їхнього народи, і землю їхню поділив у спадок їм, і коліна Ізраїлеві оселив у шатрах їхніх.
56
Але вони ще спокушували і завдавали прикрости Богові Всевишньому, і свідоцтв Його не пильнували.
57
Відступалися і зраджували, як батьки їхні; завертали назад, мов неслухняний лук.
58
Гнівили Його підвищеннями своїми, та ідолами своїми викликали ревність Його.
59
Почув це Бог, Він спалахнув гнівом, і вельми обурився на Ізраїля;
60
Покинув житло у Шіло, скинію, у котрій жив Він поміж людьми.
61
І віддав у полон силу Свою і славу Свою в руки ворога.
62
І зрокував під меч народ Свій, і розгнівався на спадок Свій.
63
Юнаків його пожирав огонь, і юнок його не віддавали заміж.
64
Священики його падали від меча, і вдови його не плакали.
65
Але, наче зі сну, постав Господь, мовби велетень, що був переможений вином.
66
І ворогів Його відкинув за Себе, на вічний сором відкинув їх.
67
І відмовився од шатра Йосипового, і коліна Ефраїмового не вибрав,
68
А вибрав коліно Юдине, гору Сіон, котру полюбив.
69
І влаштував, наче небо, святиню Свою, і, як землю, утвердив його наповік.
70
І вибрав Давида, служника Свого, і взяв його від кошар овечих,
71
І від доярів привів пасти народ Свій, Якова, і спадок Свій, Ізраїля.
72
І він пас їх у чистоті серця свого, і руками мудрими водив їх.
Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha
Біблія, Новітній Переклад Біблії Гижі - Oleksandr Gizha
:
Зберегти нотатки