|
| 1 |
|
| Маскіль Етана, езрагіта. |
|
| 2 |
|
| Оспівуватиму я вічно Божу милість, із покоління в покоління прославлятиму я Його вірність! |
|
| 3 |
|
| Бо я сказав, що милість — то навіки. Ти Свою вірність збудував на небесах! |
|
| 4 |
|
| Промовив Бог: «Я склав Угоду з обранцем Своїм, обіцянку слузі Давиду дав Своєму: |
|
| 5 |
|
| „Твій рід Я встановлю навіки, престол твій розбудовуватиму із покоління в покоління”». |
|
| 6 |
|
| Прославить Небо, Господи, Твої діла чудесні. Усі святі підносять вірність Твою на високім зібранні. |
|
| 7 |
|
| Немає рівних Господу на Небесах, зрівнятись з Господом ніякий бог не зможе. |
|
| 8 |
|
| Як Ангели збираються на раду, Господь — єдиний Той, кого вони бояться; між ними найстрашніший і найбільший Він. |
|
| 9 |
|
| Нема такого Всемогутнього, як наш Господь, на Тебе покладаємось завжди. |
|
| 10 |
|
| Ти гордо морем управляєш, приборкати можеш хвилю злу. |
|
| 11 |
|
| Ти переміг Рагава, розкидав ворогів могутньою рукою. |
|
| 12 |
|
| Все в небесах і на землі Тобі належить, створив Ти світ і все, що в ньому є. |
|
| 13 |
|
| І північ, й південь є Твоїм творінням, гори Хермон і Тавор Тобі хвалу співають. |
|
| 14 |
|
| Рука Твоя могутня, рука Твоя потужна, Твоя правиця переможно лине! |
|
| 15 |
|
| На правді й справедливості стоїть престол Твій, любов і вірність — то служниці Твого трону. |
|
| 16 |
|
| Благословенний той, хто впізнає закличний голос Твій, ходитиме він, Господи, перед Тобою. |
|
| 17 |
|
| В Твоє ім’я вони радіють цілий день, Твої діла величні й рятівні підносять їх. |
|
| 18 |
|
| Ти — наша міць вражаюча, і гордо їхній ріг піднесений — з Твоєї ласки. |
|
| 19 |
|
| Щит наш Господу належить, наш цар — святому Ізраїлю. |
|
| 20 |
|
| Сказав Ти в з’яві якось вірному Своєму: «Я радше оберу помічника, ніж воїна, Я юнака обрав з-поміж людей. |
|
| 21 |
|
| Знайшов Свого раба Давида Я, помазавши його святим єлеєм. |
|
| 22 |
|
| Моя рука підтримає його, Моя правиця дужим його зробить. |
|
| 23 |
|
| Його не обдурити ворогам і кривдники безсилі проти нього. |
|
| 24 |
|
| Я ворогам його завдам поразки, всіх, хто ненавидить його, здолаю. |
|
| 25 |
|
| Мої любов і вірність лишаться із ним, і буде ріг його піднесений в Моє ім’я. |
|
| 26 |
|
| Під його владу Я віддам і море, і річки. |
|
| 27 |
|
| Мені він скаже: „Батько Ти мені, мій Бог і Скеля, мій Спаситель”. |
|
| 28 |
|
| Зроблю його Я первістком Своїм, він буде наймогутнішим царем у світі. |
|
| 29 |
|
| Моя любов навічно буде з ним, Угода з ним ніколи не скінчиться. |
|
| 30 |
|
| Я рід його продовжу на віки, престол його стоятиме так довго, як і небо. |
|
| 31 |
|
| Якщо ж його нащадки не йтимуть за Законом, і перестануть жити так, як Я звелів, |
|
| 32 |
|
| якщо порушать хоч які Мої накази і за Моїми вказівками не підуть, |
|
| 33 |
|
| тоді їх за гріхи жорстоко Я скараю, |
|
| 34 |
|
| та все ж ніколи не залишу без любові, і Моя вірність не відвернеться від них. |
|
| 35 |
|
| Свій Заповіт, Давиду даний, не порушу, обіцянку Я виповню Свою. |
|
| 36 |
|
| У святості Я дав обіцянку назавжди, Давиду Я неправди не скажу! |
|
| 37 |
|
| Давидів рід тривати буде вічно, а царство існуватиме, допоки сонце світить. |
|
| 38 |
|
| Як місяць вічний, буде вічним царство, надійний Заповіт, як небеса». |
|
| 39 |
|
| Але Ти розлютився на обранця, Ти відштовхнув його і покарав. |
|
| 40 |
|
| Зневажив заповіт слузі, його корону кинув на долівку. |
|
| 41 |
|
| Ти розвалив мури столиці, Ти зруйнував фортеці стіни. |
|
| 42 |
|
| Крадуть у нього все, що бачать, перехожі, сусіди всі збиткуються із нього. |
|
| 43 |
|
| Ти ворогам його перемогти дозволив, царевим недругам Ти втіху дарував. |
|
| 44 |
|
| Його меча відвів від ворогів, царю ж Ти допомоги не подав. |
|
| 45 |
|
| Поклав Ти край царевій славі, на землю його трон пожбурив. |
|
| 46 |
|
| Ти молоде життя його укоротив, його самого Ти покрив ганьбою. |
|
| 47 |
|
| Як довго, Господи, від нього Ти ховатись будеш? Чи гнів Твій полум’ям горіти буде вічно? |
|
| 48 |
|
| Згадай, які крихкі й тендітні ми; твої створіння — то туман довкола кістяка. |
|
| 49 |
|
| Нікому не дано прожити вічно, ніхто могили не мине. |
|
| 50 |
|
| Володарю, де щира та любов, яку Давидові Ти виявив колись? |
|
| 51 |
|
| Володарю, згадай, яких образ рабу Твоєму завдано, допоможи смиренням відповісти на напади людей, |
|
| 52 |
|
| що кривди завдали стопам Твого обранця. |
|
| 53 |
|
| Повік благословенний буде хай Господь! Амінь, амінь! |
|
|
|
|