Якщо ж родина замала для ягняти, то візьміть його разом з найближчим сусідом відповідно до кількості людей. Розрахуйте так, щоб ягняти вистачило на всіх, скільки кожен з’їсть.
Ось як їстимете його: підперезавши крижі, з сандаліями на ногах та ціпками в руках, напоготові до великого переходу. І з’їдатиме його швидко, в ознаку того, як Всевишній Господь Ізраїлю хутко врятував народ Свій від єгипетської неволі. Бо це — Пасха Господня!
І пройду Я тієї ночі Єгипетською землею і повбиваю там кожного первістка, як людей, так і тварин. І над усіма богами єгипетськими учиню суд. Я — Господь.
І буде знамення у вас — кров на долівках там, де ви перебуватимете. Побачивши кров, Я обійду вас, пощаду вдарувавши. І не буде згубного удару вам, коли вражатиму Єгипетську землю.
Протягом семи днів ви мусите їсти хліб, замішений без дріжджів, і, звісно, першого дня заберете квашню з ваших домівок, бо кожен, хто з’їсть квашене з першого дня по сьомий, буде відторгнутий від решти Ізраїлю.
Дотримуйтесь Свята Опрісноків, бо саме цього дня Я вивів вас із Єгипетської землі. Ви святкуватимете цей день з покоління в покоління. Це правило — довічне!
Ви не повинні тримати ніякої квашні в своїх оселях протягом семи днів. Бо кожного, чи то чужинця, що живе там, чи то уродженого на тій землі, хто їстиме квашене, буде відділено від громади ізраїльської.
І коли Господь проходитиме, щоб уразити Єгипет, Він побачить кров на балці та обох одвірках і пройде повз хати, і не дозволить згубникові ввійти до ваших осель, і смертний вирок не торкнеться ваших дітей.
ви скажете: „Це пасхальна пожертва Господу, бо Він пройшов повз будинок Ізраїлевих дітей, коли вбивав єгиптян, та врятував наші оселі. Тоді люди падали на коліна й поклонилися лише Господу Всевишньому”».
Опівночі Господь побив усіх первістків в Єгипетській землі: від первістка фараона, що сидить на троні, до первістка невільника, що сидить у в’язниці, а також усіх первістків худоби.
І напекли вони з тіста, що принесли з Єгипту, прісних коржів, бо було те тісто незаквашене, оскільки їх виганяли з Єгипту, і вони не могли зволікати, не могли пригодувати собі харчі.
Отже, через чотириста тридцять років, того самого дня, усе воїнство (тому що народ підтримувався військового порядку) Господнє вийшло з Єгипетської землі.
То була ніч пильнування Господа, Який дбав, щоб вивести ізраїльтян з Єгипетської землі. Якраз ця ніч і є ніччю пильнування Господа за всіма Ізраїлевими дітьми для всіх поколінь.
Якщо в тебе живе чужинець і хоче справити Пасху Господа, то всім чоловікам його слід зробити обрізання, і лише тоді він може прийти відзначати її. Він тоді буде наче свій у краї, але ніхто з необрізаних не може розділити святкову трапезу.