|
| 1 |
|
| Ось мої слова, сказані від Бога, — висловлювання царя, яких його навчила його мати. |
|
| 2 |
|
| Чого, дитино, будеш дотримуватися, — хіба не слів Божих? Первородний сину, говорю до тебе! О, сину мого лона! О, дитино моїх молитов! |
|
| 3 |
|
| Не роздавай свого багатства жінкам, — ні розуму свого, ні життя свого, аби пізніше не каятися. |
|
| 4 |
|
| Роби все з порадою, — і вино пий з порадою. Владні люди схильні до гарячковості, тому хай не п’ють вина. |
|
| 5 |
|
| Щоб, напившись, не забули мудрості й не втратили здатності правильно судити немічних. |
|
| 6 |
|
| Дайте п’янке тим, які в горі, і вино тим, хто страждає, |
|
| 7 |
|
| аби забули вони про злидні й більше не пам’ятали страждань. |
|
| 8 |
|
| Відкрий свої уста для Божого слова і суди всіх справедливо. |
|
| 9 |
|
| Відкрий свої уста і суди справедливо, — суди убогого та немічного. |
|
| 10 |
|
| Хто знайде метку жінку, — вона цінніша за коштовне каміння! |
|
| 11 |
|
| Їй повністю довіряє серце її чоловіка, — вона багатої здобичі не потребує. |
|
| 12 |
|
| Адже вона все своє життя трудиться для добра чоловіка. |
|
| 13 |
|
| Вона пряде вовну та льон — робить корисні речі своїми руками. |
|
| 14 |
|
| Вона — наче корабель, який, далеко подорожуючи, привозить те, що потрібне для життя. |
|
| 15 |
|
| Устає вдосвіта, дає домашнім снідати і роботу служницям. |
|
| 16 |
|
| Оглянувши поле, купує його та плодами своїх рук засаджує придбане. |
|
| 17 |
|
| Туго підперезавши свій стан, прикладає свої руки до праці. |
|
| 18 |
|
| Вона відчула, що працювати — це благо, і всю ніч у неї не гасне світильник. |
|
| 19 |
|
| Вона руками своїми береться за корисну справу, — своїми руками впевнено тримає веретено. |
|
| 20 |
|
| Свої долоні вона відкриває для убогого, — простягає прожиток нужденному. |
|
| 21 |
|
| Її чоловік, коли де-небудь забариться, не хвилюється про те, як там удома, бо всі, хто при ній, одягнені. |
|
| 22 |
|
| Вона пошила подвійний одяг для свого чоловіка, а для себе — плаття з вісону і багряниці. |
|
| 23 |
|
| Її чоловік стає помітним при брамах, коли засідає на зборах разом зі старійшинами, мешканцями краю. |
|
| 24 |
|
| Вона виробляє тканину і продає пояси ханаанцям. |
|
| 25 |
|
| Обережно і виважено відкриває вона свої уста, — вона навела порядок зі своїм язиком. |
|
| 26 |
|
| Вона одягнулася в силу та красу і радіє останніми днями. |
|
| 27 |
|
| Захищені стежки її домів, і дармового хліба вона не їсть. |
|
| 28 |
|
| Уста відкриває мудро та згідно із законом, її милосердя піднесло її дітей, вони стали заможними, а її чоловік так похвалив її: |
|
| 29 |
|
| Багато жінок набувають багатство, багато — здійснюють великі справи, але ти пішла далі й перевершила всіх! |
|
| 30 |
|
| Догоджання — омана, краса жінки — примарна, а розумна жінка — благословенна. Нехай величає вона страх Господній. |
|
| 31 |
|
| Дайте їй з плодів її рук, і нехай її чоловік хвалиться нею при брамах! |
|
|
|
|