Ось що Господь каже: „Робіть що праведне і справедливе: рятуйте пограбованого від руки гнобителя, не кривдіть, не чиніть зла чужинцю, сироті, ані вдові, не проливайте безвинної крові у місці цьому.
Якщо сумлінно будете виконувати те, що Я кажу вам, тоді царі, які сидітимуть на престолі Давидовім, і далі проходитимуть крізь брами палацу єрусалимського: верхи на конях і колісницях, разом із вельможами й слугами.
Мовлю так, бо Господь каже про палац юдейського царя: «Ти, наче, ліс ґілеадський для Мене, немов вершина гір Ливанських, однак тебе пустелею безлюдною зроблю.
Не плачте за померлим царем, не побивайтеся за ним. За тим плачте гірко, хто іде із міста, бо він уже не повернеться сюди, Йоагаз не побачить більше рідної землі.
Бо ось що Господь сказав про Шаллума, сина Йосії, царя юдейського, який посів місце батька свого. Він із цього місця вийшов, та більше сюди не повернеться.
Горе тому, хто свій палац несправедливістю будує, свої світлиці надбудовує беззаконням, хто змушує ближнього служить задурно, не платячи йому зароблених грошей.
Тож ось що Господь Бог каже про Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї: «Люди Юдеї не тужитимуть за ним: „В печалі я, о брате мій!” Чи „О горе, сестро моя!” І не тужитимуть: „О горе, володарю!” Чи „Горе, ваша величність!”
О царю Єгоякиме, ти мешкаєш в палаці з кедра дебелого, немов в землі Ливанській. Гадаєш марно, що в небезпеці життя твоє, але стогнатимеш ти, коли настане біль, немов той біль, що в жінки при пологах».
«Так само правда, як і те, що Я живу, — каже Господь, — навіть якби подоба Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юдеї, був перснем на Моїй правиці, навіть тоді б Я його зірвав з пальця.
Ось що Всевишній каже: «Запам’ятайте чоловіка цього як бездітного, як такого, що успіхів не мав усе своє життя, бо жоден з його роду не сидітиме на престолі Давидовім і не царюватиме в Юдеї».