«Та дні надходять, — так Господь каже, — коли примушу Я почути звук сурми бойової проти Равви аммонійської». «Й обернеться вона на звалище безлюдне, а селища довкола погорять. Тоді чи вижене Ізраїль тих, хто вигнав був його, — Господь каже. —
Голоси, Хешбоне, бо місто Аї зруйновано. Крик здійміть, дочки Равви. Вдягніться у волосяницю, тужіть і безпритульно тиняйтеся, бо Мілком іде у заслання разом із священиками і князями своїми.
Щодо Едому, ось що Господь Всемогутній каже: «Хіба немає більше мудрості в Темані? Хіба не стало ради у розумних? Хіба ж то загубилась мудрість синів їхніх?
Бо Я до нитки обдеру Ісава, Я схованки його відкрив, тож сховатись він не зможе. Його дітей і родичів, й сусідів його вигублено буде, не існуватиме він більше.
Бо ось що Господь каже: «Якщо ті, хто заслуговує випити келих, мусять випити його, то чому ж ти ходиш непокараний? Ти не ходитимеш непокараний, ти вип’єш келих гніву Божого».
Посіяний тобою жах і пиха серця завели тебе в оману, тебе, хто мешкає у схованках по скелях, і хто вершини пагорбів посів. Хоч, мов орел, ти й звив собі гніздо, тебе Я звідти скину». Так Всевишній каже.
Як лев виходить з чагарів Йордану на рясне пасовисько, так вмить Едом Я прожену з землі його. Хто ж той обранець, кого на це призначу? Хто Мені рівня? Хто викличе Мене? Хто той пастух, що проти Мене встоїть?
Тому послухайте рішення Господа, яке Він прийняв щодо Едому, послухайте плани Його щодо мешканців Темана. Найменших з отари повитягують геть, ворог спустошить усе пасовисько через гріхи міста цього.
Поглянь, орел злітає високо і падає донизу, полюючи на здобич. Тож і Господь, як той орел, крила розкриває понад Боцрою, тож воїни Едома того дня від жаху ридати будуть, мов жінка та, що при пологах.
Щодо Кедару і царств Хазора, які знищено було Навуходоносором, царем Вавилона. Ось що Господь каже: «Вставайте й рушайте на Кедар, і розбийте синів Сходу.
«Біжіть! Тікайте швидко! Ховайтесь, мешканці Хазора, — так Господь каже, — Навуходоносор, цар вавилонський, змову проти вас плете, він наміри лихі виношує проти вас».
«Вставайте, киньтесь на народ спокійний, що почувається безпечно, — так Господь каже. — Ані воріт, ані засувів він не має, і люди там живуть відлюдно».
«Верблюди їхні стануть здобиччю для вас, численні отари їхні захопите ви. Я їх розсію по чотирьох вітрах, тих, хто підрізає бороди собі. Я наведу на них погибель зусібіч, — Господь каже. —
«Я розвію Елам перед ворогами його, перед тими, хто хоче розбити його. Я на них біду наведу, щоб побачили, як розлютили Мене, — Господь каже. Я переслідуватиму їх мечем, доки не винищу вщент».