«Звинувачуйте матір вашу, бо вона не дружина Мені більше, а Я більше не чоловік їй! Але вона мусить припинити розпусту і позбутися коханців з-поміж грудей її.
А якщо вона не припинить, то Я роздягну її й виставлю голу, як у той день, коли народилася вона. Я перетворю її на пустку, зроблю її, мов суха земля, і спрагою вб’ю її.
Хоча вона й женеться за своїми коханцями, та не дожене, хоч вона й шукає їх, та не знайде. Тоді вона промовить: „Повернусь я до свого першого чоловіка (Господа), бо тоді було мені ліпше, ніж зараз”.
«Я покараю її за всі ті дні, що вона спалювала запашне куріння, поклоняючись лжебогам, коли, прикрасивши себе каблучками та оздобами, вона ходила за коханцями своїми, а Мене забула, — каже Господь. —
Розіб’ю там для неї виноградники, і стане долина Ахор дверима надії. І вона відповість Мені там, як відповідала, коли була молода, коли виходила з землі Єгипетської».
Укладу Я тоді Угоду для них з дикими звірями й небесними птахами, і з плазунами земними. Я лук і меч, і зброю знищу, зітру їх з лиця землі. Так Я зроблю, щоб вони лежали в мирі.