Він спитав: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами». Тоді Господь сказав мені: «Кінець настав Моєму народу ізраїльському. Я більше не прощу гріхі їхні.
Пісні в храмі обернуться на похоронні голосіння того дня». Так говорить Господь Бог: «Тіл мертвих багато буде. Мовчки люди будуть виносити мертвих, та скидати їх до купи».
Ви мовите: «Коли пройде вже Новий місяць або субота свята, щоб нам зерном почати торгувати? Тоді ми зробимо міри менші, а гроші заробимо більші, й обвішуватимемо покупців.
Уся країна від цього здригнеться, затужить по померлим кожен, хто живе на ній. Тоді підніметься уся земля, скаламутиться, і знов спаде, немов в Єгипті Ніл».
Перетворю Я ваші свята на жалобу, пісні перетворю на голосіння. Я кожного вдягну в вереття і облисіє кожна голова. Зроблю Я так, що ви тужитемете, наче за єдиним сином, і вечір того дня буде повен гіркоти».
Господь Бог говорить: «Дивіться, вже надходить час, коли Я голод напущу на край. Та це буде не голод за хлібом і не спрага за водою, але ж на слово Господа настане голод.
Хто присягається гріхом Самарії і каже: „Так само вірно, як те, що Бог живе твій, Дане, як те, що Беершеби Бог живе”, — впадуть й ніколи більш не підведуться».