І мовив він до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу світильник, виготовлений зі щирого золота. Зверху в ньому — посудина для олії. Сім свічників на ньому й гілка з сімома цівками, що ведуть до кожного з свічників для поповнення олії, розташованих зверху.
І він пояснив: «Це слово Господа Зерувавелові: „Ніхто не здатен досягти чогось своєю власною силою та владою, але тільки за допомогою Духа Мого”. Так говорить Господь Всемогутній.
Для Зерувавела ця велика гора буде неначе рівнина. Він збудує храм, та коли він покладе останній краєугольний камінь у будівлю, усі загукають: „Це гарно! Це гарно!”»
Люди не будуть соромитися маленьких справ, та зрадіють, коли побачать як Зерувавел, с виском у руці, міряє завершену будівлю. Тож сім граней того каменю — то очі Господні, які чатують на всі боки, та бачать все, що коїться на землі».