Валаам побачив, що то добре в Господніх очах — благословити Ізраїль, тоді не вдався він до віщування, як попередні рази, а повернувся обличчям до пустелі.
Немов той лев, вони крадуться й спочивають, немов левиця, яку ніхто не розбудить. Благословенний той, хто благословляє тебе, проклятий той, хто тебе проклинає».
„Якщо навіть Валак віддасть мені свій палац, повний срібла й золота, я не переступлю наказу Господа і не вчиню ні доброго, ні злого з власної волі, а мушу казати те, що Господь говорить?”
Я бачу Його, та не зараз. Я бачу Його, та не поруч. Вийде з Якова зірка. Здійметься берло з Ізраїлю. Потрощить Він голови Моаву поб’є лоби всіх дітей шетійців.
Потім Валаам побачив амаликійців і промовив пророцтво своє: «Хоч і були амаликійці першими серед народів, а остаточне знищення — ось такий у них кінець».