Якщо хтось дасть обітницю Господові, або заприсягнеться клятьбою, зв’язавши обов’язком душу свою, то нехай не порушує слова свого, але виконає все, що пообіцяли уста його.
І почує батько обітницю її і обов’язок, якого вона поклала на душу свою, і змовчить про те батько її; тоді всі обітниці її справдяться, і всілякий обов’язок її, котрого вона поклала на душу свою, справдиться.
А якщо батько її, зачувши, заборонить їй того дня всі обітниці її і зароки, котрі вона поклала на душу свою, і вони не справдяться, то Господь простить їй, тому що заборонив їй батько її.
А коли чоловік її, зачувши, заборонить їй, того дня відкине обітницю її, котра на ній, і слово уст її, котрим вона зв’язала себе, то вони не справдяться, і Господь простить їй.
А якщо чоловік її, зачувши, відкинув їх, то всі обітниці її, які вийшли з уст її, і зароки душі її не справдяться; чоловік її вчинив їх пустими, і Господь простить їй.
А якщо чоловік її мовчав про те день за днем, то тим самим утвердив усі обітниці її, і всі зароки її, котрі на ній, потвердив, тому що він, зачувши, мовчав про те.
Ось настанови, котрі Господь заповідав Мойсеєві про стосунки між чоловіком і дружиною його, поміж батьком і донькою його за юности її у домі батька її.