«Накажи народу Ізраїлю, щоб надали левитам міста, де жити, як частку їхньої спадщини, аби вони її успадкували, і щоб дали левитам пасовиська довкола їхніх міст.
Відміряйте за межами міста дві тисячі ліктів на схід, дві тисячі ліктів на південь, дві тисячі ліктів на захід, дві тисячі ліктів на північ. Місто буде посередині. Це будуть пасовиська при їхніх містах.
Поміж міст, виділених левитам, буде шість міст-схованок, де надаватиметься притулок тим, хто вбив ненавмисне, щоб він сховався там. Крім них, дасте левитам іще сорок два міста.
Ті міста, які ви дасте із спадщини народу Ізраїлю, візьміть більше від більших колін, і менше — від менших. Кожне коліно дасть левитам із своїх міст відповідно до того, що успадкує».
В тих містах ви зможете знайти порятунок від родича вбитого, який прагне покарати вбивцю. Але вбивцю не стратять, доки він не стане перед громадою на суд.
або якщо він у люті вдарить його рукою так, що той помре, тоді той чоловік убивця. Убивцю треба покарати на смерть. Той чоловік — убивець. Близький родич мусить убити вбивцю, коли зустріне його.
Громада врятує вбивцю від руки кровомесника і відішле його до міста-схованки, куди він утече. Він мусить лишатися там до смерті первосвященика, помазаного святою оливою.