та людина мусить, не питиме вина чи інших п’янких напоїв. Та людина не мусить пити виноградного соку, ніякого оцту, зробленого з винограду, ні інших п’янких напоїв, ані їсти свіжого або сушеного винограду.
Протягом усього часу назорейської обітниці цієї людини хай бритва не торкається її волосся, доки не скінчаться дні, що на них людина посвятила себе Господу. Людина та буде свята. Вона має відпустити волосся на голові, щоб було воно довгим.
Якщо хтось раптово помре поруч із назореєм і це осквернить знак його посвяченості Богу, він мусить поголити голову в день очищення. Це може бути тільки на сьомий день після того, як він торкнувся мертвого тіла.
Священик принесе одне як жертву очищення, а друге — як жертву всеспалення, щоб ту людину очистити, бо вона порушила клятву, торкнувшись померлого. Того ж дня людина мусить знову освятити голову,
посвятити себе Господу на всі дні назорейства, і принести однолітнє ягня як жертву за провину. Попередні ж дні не враховуватимуться, бо дні назорейства його було опоганено.
Він мусить принести в жертву Господу: одне однолітнє ягня без вад як жертву всеспалення і одну однолітню ярочку без вад як жертву очищення, і барана без вад як мирну жертву,
Після цього священик візьме відварену баранячу лопатку й один прісний корж із кошика та одну паляницю прісну й покладе в руки назорея, коли той зістриже посвячене волосся.
Потім священик принесе все це як жертву колихання перед Господом. Це буде святий дар, бо священик має разом з грудиною жертви колихання стегно жертви принесення. Після цього назорей може пити вино.
Це закон для назорея, що дав обітницю. Це його жертви за своє посвячення, крім того, на що він іще спроможеться. Згідно з обітницею, що її дала та людина, вона має й поводитися, згідно з законом про назорейську посвяту”».