×

Українська Біблія Oleksandr Gizha 2006

Діяння Апостолів 22

1
Мужі–браття і батьки! Вислухайте зараз моє виправдання перед вами.
2
Коли вони почули, що він заговорив з ними єврейською мовою, вони й зовсім притихли. Він сказав:
3
Я юдей, що народився в Тарсі Кілікійському, вихований у цьому місті біля ніг Гамалиїла, переконливо наставлений у законі батьків, ревний за Богом, як і ви всі нині;
4
Я навіть до смерти переслідував прихильників цього вчення, зв’язуючи і кидаючи до в’язниці як чоловіків, так і жінок,
5
Як засвідчить про мене першосвященик і вся старшина, від котрих листи взяв до братів, що мешкають у Дамаску, я йшов, щоб тамтешніх привести в кайданах до Єрусалиму на тортури.
6
Та коли я був у дорозі і наближався до Дамаску, близько полудня раптом осяяло мене яскраве світло з неба.
7
Я упав на землю і почув голос, що казав мені: Савле, Савле! Нащо ти переслідуєш Мене?
8
Я відповів: Хто Ти, Господе? Він сказав мені: Я Ісус із Назарету, Котрого ти переслідуєш.
9
Ті, що були зі мною, бачили світло, і запопав їх страх, але голосу, що говорив до мене, не чули.
10
Тоді я сказав: Господе! Що мені вчинити? А Господь сказав мені: Підведися і йди до Дамаску, і там тобі сказано буде все, що призначено тобі зробити.
11
А через те, що я від слави світла того позбувся зору, то ті, що були зі мною, за руку привели мене до Дамаску.
12
А один муж, Ананій, побожний за Законом, що про нього доброї думки всі юдеї, які мешкають у Дамаску,
13
Прийшов до мене і, наблизившись, сказав мені: Брате Савле! Прозрій! І я миттю побачив його.
14
А він сказав мені: Бог батьків наших вибрав тебе, щоб ти спізнав Його волю, побачив Праведника і почув голос з Його уст,
15
Тому що ти будеш Йому свідком перед усіма людьми про те, що ти бачив і чув;
16
Отож, нащо ти зволікаєш? Підведися, хрестися і обмий гріхи твої, прикликавши ймення Господа Ісуса.
17
А коли я повернувся до Єрусалиму і молився в храмі, то виповнився Духом
18
І побачив Його, і Він сказав мені: Поспіши і вийди скорше з Єрусалиму: Тому що тут не приймуть твого свідчення про Мене.
19
Я сказав: Господе! Їм відомо, що я віруючих у Тебе кидав до в’язниці і бив у синагогах,
20
І коли проливалася Степанова кров, свідка Твого, я там стояв, схвалював убивство і одежу убивників його стеріг.
21
І Він сказав мені: Іди, Я пошлю тебе далеко до поганів.
22
До цього слова слухали його; а відтак зчинили ґвалт, кажучи: Винищ такого на землі! Бо він не повинен жити.
23
Коли вони кричали, то підкидали одежу і жбурляли порох у повітря,
24
Тисяцький звелів припровадити його до фортеці, наказавши бичувати його там, щоб дізнатися, з якої причини так галасували супроти нього.
25
Та коли розтягнули його реміняччям, Павло сказав сотникові, що стояв поряд: Хіба дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?
26
Зачувши те, сотник підійшов і доповів тисяцькому, кажучи: Гляди, що хочеш учинити? Цей чоловік – римський громадянин.
27
Тоді тисяцький підійшов до нього (до Павла) і мовив: Скажи мені, ти – римський громадянин? Він сказав: Так.
28
Тисяцький відповів: Я за великі гроші придбав це громадянство. А Павло сказав: А я народився в ньому.
29
Тоді зараз же відступили од нього ті, що хотіли катувати його; а тисяцький, дізнавшися, що він римський громадянин, злякався, що зв’язав його.
30
Другого дня, прагнучи достеменно дізнатися, за що звинувачують його юдеї, звільнив його від ланцюгів і наказав зібратися першосвященикам та всьому синедріонові і, вивівши Павла, поставив його перед ними.
Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha
Біблія, Новітній Переклад Біблії Гижі - Oleksandr Gizha
:
Зберегти нотатки