|
| 1 |
|
| Бо знаємо, що коли земний дім наш, оця хатина, зруйнується, ми маємо від Бога житло на небесах, дім нерукотворний, вічний. |
|
| 2 |
|
| Через те й зітхаємо, бажаючи одягнутися в небесне наше житло. |
|
| 3 |
|
| Та коли б нам навіть одягненими не виявитися голими. |
|
| 4 |
|
| Бо ми, перебуваючи в оцій хатині, зітхаємо під тягарем, тому що не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне було поглинуте життям. |
|
| 5 |
|
| Бо для цього й утворив нас Бог, і дав нам запоруку Духа. |
|
| 6 |
|
| Отож, ми завжди розкошуємо, хоч відаємо, що, оселившися в тілі, ми відсторонені од Господа; |
|
| 7 |
|
| Бо ми ходимо вірою, а не видінням,- |
|
| 8 |
|
| То ми розкошуємо і бажаємо за краще вийти з тіла і вселитися у Господа. |
|
| 9 |
|
| І тому ревно прагнемо, чи лишаємося в тілі, чи виходимо, бути Йому бажаними. |
|
| 10 |
|
| Бо всі ми мусимо з’явитися перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим, що вчинив, живучи в тілі, – добре чи лихе. |
|
| 11 |
|
| Отож, відаючи страх Господній, ми напучуємо людей, а Богові ми відкриті; сподіваюся, що відкриті також і вашій совісті. |
|
| 12 |
|
| Не знову являємо себе вам, але надаємо вам привід хвалитися нами, щоб ви мали що сказати тим, котрі вихваляються обличчям, а не серцем. |
|
| 13 |
|
| А якщо ми впадаємо в замішання – то для Бога; а якщо скромні, то для вас; |
|
| 14 |
|
| Бо любов Христова обгорне нас, що мислять так: Якщо один помер за всіх, то всі померли. |
|
| 15 |
|
| А Він за всіх помер, щоб ті, які живуть, уже не для себе жили, але для померлого за них і знову воскреслого. |
|
| 16 |
|
| Тому що віднині ми нікого не знаємо за плоттю; а якщо й знали Христа за плоттю, то нині вже не знаємо. |
|
| 17 |
|
| Отож, хто у Христі, той нове творіння; старожитнє минуло, а тепер усе нове. |
|
| 18 |
|
| Але ви від Бога, що Ісусом Христом примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення, |
|
| 19 |
|
| Тому що Бог у Христі примирив із Собою світ, не поставив за провину людям їхні злочини, і дав нам слово примирення. |
|
| 20 |
|
| Отож, ми – посланці для Христа, і хоча Сам Бог закликає вас через нас, ми благаємо вас від ймення Христового: Примиріться з Богом! |
|
| 21 |
|
| Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив для нас пожертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом. |
|
|
|
|