|
| 1 |
|
| Більше того, повідомляємо вам, браття, про благодать Божу, даровану церквам македонським; |
|
| 2 |
|
| Бо вони серед великого випробування скорботами виповнені радістю, і глибока убогість їхня збагатилася багатством їхньої щирости; |
|
| 3 |
|
| Бо вони добродійні в міру сили своєї і понад силу, – я тому свідок. |
|
| 4 |
|
| Вони вельми переконливо просили нас прийняти дара і участь їхню в служінні святині; |
|
| 5 |
|
| І не лише те, чого ми сподівалися, але вони віддали самих себе, по-перше, – Господові, а потім також нам, з волі Божої; |
|
| 6 |
|
| А тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і скінчив у вас також цю добру справу. |
|
| 7 |
|
| І оскільки ви багаті вірою і словом, і пізнанням, і всілякою ревністю, і любов’ю вашою до нас, – так само збагачуйтеся й цією доброчинністю. |
|
| 8 |
|
| Кажу це не у вигляді наказу, але ревністю інших відчуваю щирість також і вашої любови. |
|
| 9 |
|
| Бо ви спізнали благодать Господа нашого Ісуса Христа, що Він, будучи багатий, зубожів заради вас, щоб ви збагатилися Його зубожінням. |
|
| 10 |
|
| Я даю на те пораду: бо це корисне вам, котрі не лише почали це чинити, але й бажали цього ще з минулого року. |
|
| 11 |
|
| Звершіть же тепер саму справу, щоб, чого ревно бажали, те й було звершене в міру можливости. |
|
| 12 |
|
| Бо якщо є гаряча ревність, то вона приймається з огляду на те, хто що має, а не на те, чого не має. |
|
| 13 |
|
| Хай не буде для інших полегшення, а для вас тягарем, але, щоб рівність була для всіх. |
|
| 14 |
|
| Нині ваш достаток нехай доповнює їхні нестатки; а пізніше їхній достаток доповнюватиме ваші нестатки, аби рівність була. |
|
| 15 |
|
| Як написано: Хто зібрав багато, не мав зайвого; а хто – мало, не мав нестачі. |
|
| 16 |
|
| Дяка Богові, що вклав у Титове серце таку ж ревність до вас; |
|
| 17 |
|
| Бо, хоч я просив його, проте він, будучи вельми старанним, пішов до вас самохіть. |
|
| 18 |
|
| Ми послали з ним також брата, котрого по всіх церквах хвалять за проповідь Євангелії. |
|
| 19 |
|
| І при цьому вибраного від церков сприяти нам для цього доброчинства, котрому ми служимо для слави Самого Господа і згідно з вашою ревністю, |
|
| 20 |
|
| Остерігаючись того, щоб нам не зазнати дорікання від когось при такій щедрості приношень, котрі довіряються нашому служінню; |
|
| 21 |
|
| Бо ми дбаємо про добре не лише перед Господом, але й перед людьми. |
|
| 22 |
|
| Ми послали з ними й брата нашого, котрого ревність часто була перевірена, і котрий нині ще старанніший з великої певности, яку я маю щодо вас. |
|
| 23 |
|
| Що стосується Тита, – це мій приятель і співробітник у вас; а щодо братів наших, – це посланці церков, і слава Христова. |
|
| 24 |
|
| Отож, перед обличчям церков дайте їм доказа любови вашої і того, що ми справедливо хвалимося вами. |
|
|
|
|