Тоді люди коліна Ефраїмового звернулися до Ґідеона: «Що ж ти зробив із нами? Чом ти не покликав нас, коли йшов битися проти мидіанців?» Вони люто сварили його.
Ґідеон відповів їм: «Що я зробив порівняно з вами? Навіть ті ґрона, що залишаються після збору врожаю винограду на лозі, їх у коліна Ефраїмового більше і вони кращі, ніж увесь урожай мого коліна.
Бог віддав у ваші руки мидіанських воєначальників Орева та Зеева. Що ж міг я зробити порівняно з вами?» Коли ж він сказав їм таке, вони перестали сердитися на нього.
Тоді Ґідеон прийшов до жителів Суккота і сказав: «Ось Зева та Залмун. Ви насміхалися з мене й говорили: „Чому ми маємо годувати твоїх виснажених воїнів, якщо ти не захопив Зеву та Залмуна?”»
Тоді спитав він Зеву та Залмуна: «Що то за люди були, яких ви повбивали на горі Тавор?» Вони відповіли: «Кожен із них був, як ти. Вони виглядали як царські сини».
Тоді Зева та Залмун сказали: «Іди й сам убий нас! Якщо ти справжній чоловік, то в тебе вистачить сили». Отож вийшов Ґідеон і вбив Зеву та Залмуна. Він забрав прикраси в формі півмісяця з верблюжих ший.
Тоді Ґідеон сказав їм: «Хочу вас попросити: нехай кожен із вас дасть мені по одній сережці зі здобичі своєї». (Оскільки вороги їхні були купці й мали золоті сережки).
За вагою ті золоті сережки, які він попросив у них, становили тисячу сімсот шекелів. Крім того, вони додали золоті прикраси у формі півмісяця, підвіски та пурпуровий одяг, що його носили царі мидіанські, а також ланцюги, що прикрашали шиї їхніх верблюдів.
І зробив Ґідеон із того золота ефод і помістив його у своєму місті Офрі. І всі ізраїльтяни почали поклонятися ефоду. І так виявили невірність Богу. Так ефод став пасткою для Ґідеона та його родини.