І ходив цей чоловік із міста Шіло свого в належні дні поклонятися і приносити пожертву Господові Сил; там були Ілій і два сини його, Хофні та Пінхас, священики Господні.
І дала обітницю, говорячи: Господе Саваоте! Якщо Ти зглянешся над скорботою служниці Твоєї і згадаєш про мене, і не забудеш служниці Твоєї, і даси служниці Твоїй дитятко чоловічої статі, то я віддам його Господові на всі дні життя його, і бритва не торкнеться голови його.
І підвелися вони вранці, і вклонилися перед Господом, і повернулися, і прийшли в дім свій до Рами. І спізнав Елкана Анну, дружину свою, і згадав про неї Господь.
А ось Анна не пішла, сказавши чоловікові своєму: Коли немовля відлучене буде від грудей і підросте, тоді я відведу його, і він з’явиться перед Господом, і залишиться там назавжди.
І сказав їй Елкана, чоловік її: Вчиняй, як тобі до серця; лишайся, аж доки не відлучиш його; та нехай підтвердить Господь слово, що вийшло з уст твоїх. І залишилася дружина його, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.
А коли вигодувала його, пішла з ним до Шіло, узявши трьох бичків і одну ефу борошна, і бурдюк вина, і прийшла в дім Господа у Шіло; а хлопчик був ще замалим.