×

Українська Біблія Сучасною Мовою 2007

1 Самуїла 3

1
Юнак Самуїл правив службу Господу під керівництвом Елі. У ті часи Господь рідко звертався до людей; з’яв Його теж було небагато.
2
Якось уночі Елі, зір якого ослабнув уже так, що він ледве міг щось розрізняти, лежав на своєму звичному місці.
3
Світильник Божий ще не зайшов. Самуїл лежав у Господньому храмі там, де перебував ковчег Божий.
4
Господь покликав Самуїла, і той озвався: «Я тут».
5
Він побіг до Елі й сказав: «Ось я, ти мене кликав?» Але Елі сказав: «Ні, я тебе не кликав, повертайся й лягай». Самуїл пішов і ліг.
6
Господь знову покликав його: «Самуїле!» І Самуїл підвівся, пішов до Елі й мовив: «Ось я, ти мене гукав?» «Сину мій, — відказав Елі, — Я не звав тебе, повертайся й лягай».
7
Самуїл до цього ще не знав голосу Господа, бо йому ще не відкривалося слово Господнє.
8
Господь втретє покликав Самуїла. Той звівся на ноги, пішов до Елі і сказав: «Я тут, ти мене кликав до себе». Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопця.
9
Він наказав Самуїлу: «Піди й ляж, а якщо Він тебе позве, скажи: „Говори, Господи, Твій слуга слухає”». Пішов Самуїл до себе і ліг.
10
Ось Господь підійшов, став над ним і звернувся до нього, як і в попередні рази: «Самуїле! Самуїле!» Тоді Самуїл відповів: «Говори, Твій слуга слухає».
11
Тоді Господь сказав Самуїлу: «Послухай-но, Я збираюсь зробити щось таке в Ізраїлі, від чого у кожного, хто почує про це, задзвенить у вухах.
12
Я зроблю з Елі та його родиною все те, про що говорив від початку й до кінця.
13
А Я йому сказав, що навіки засуджу його рід через той гріх, про який він знав, бо його сини чинили таке, що люди почали їх зневажати, а він не зміг утримати синів.
14
Тому Я присягнувся перед родиною Елі: „Вина дому Елі ніколи не викупиться ні жертвами, ні підношеннями”».
15
Самуїл лежав до ранку, а потім відчинив двері дому Господнього. Він боявся розповісти Елі про з’яву.
16
Та Елі покликав Самуїла і сказав: «Самуїле, синку!» Самуїл відгукнувся: «Ось я!»
17
«Що то Він сказав тобі? — Спитав Елі, — Не приховуй цього від мене. Нехай Бог тебе покарає, суворо покарає, якщо ти хоч щось приховаєш від мене з того, що Він тобі говорив».
18
Самуїл переказав йому кожне слово і нічого не приховав від нього. Тоді Елі озвався: «Він — Господь. Нехай робить те, що вважає за найліпше».
19
Господь був із Самуїлом, поки він зростав, не зрадивши жодної обіцянки.
20
І весь Ізраїль, від Дана до Беершеби, знав, що Самуїл покликаний бути Господнім пророком.
21
Господь і далі з’являвся в Шило, й відкривався Господь Самуїлу в Шило через Своє слово.
Ukrainian Bible 2007 (UMT)
Bible League International
:
Зберегти нотатки